кондакарний

-а, -е.

Стос. до кондакарі.

••

Кондака́рна нота́ція — стародавній вид безлінійного нотопису, який існував на Русі в 11-14 ст. поряд з крюками.

Кондака́рний спів — мелізматичний культовий спів візантійського походження, що використовувався у Давній Русі.